Зараз моє життя виглядає трохи дивним, особисто для мене. Я працюю, вчу одразу кілька мов, танцюю лінді-хоп, стараюсь боротися зі шкідливими звичками, якось розвиватися, виходити з зони комфорту... Останнім часом здається, що я маю занадто багато цілей і треба від чогось відмовитися, щоб краще зосередитися, наприклад, на вивченні англійської мови. Але не хочеться відмовлятися від танців, хоча я і не танцюю якось блискуче, а все ж таки, отримую від цього задоволення. Проте наш час обмежений, і ми не можемо одночасно робити десятки різних речей. Завжди потрібно чимось жертвувати, тому щось буде не буде виходити так добре, як хотілося б. 

Хочеться робити все краще, хочеться самому бути кращим. Це не дуже приємно, коли щось довго не виходить, або коли щось взагалі не вдається зробити, незважаючи на всі твої зусилля. Я іноді думаю, що інші люди, які мають щось, чого не маю я, не зробили й половини того, що я зробив, щоб досягти цього. Просто так склалося життя - вони отримали це простішим шляхом. Так само як і я, маючи якісь речі чи можливости, котрих інші не мають, отримав їх відносно легко. І довго навіть не думав про те, що це щось особливе. Коли маєш дещо, не дуже це ціниш. Але якщо спробувати ніби подивитися на самого себе зі сторони, то можна відчути цінність деяких речей. І особливо, коли дивишся на інших людей, бачиш як вони володіють тим, чого у тебе немає - саме тоді відчуваєш цінність цього, а ще, на жаль, заздрість. Не завжди, звичайно, але буває.

Тому, я вважаю, що треба просто усвідомлювати свої бажання, і, як радять різні коучі - розставляти пріоритети. Але більшість з них і поняття не мають, як порадити людині правильно це зробити. Вони майже всі такі успішні, гарно одягнуті, з прекрасною посмішкою і дорогим годинником на руці (вдягненим тільки для того, щоб справити враження), радять і ще й беруть за це гроші. Я не збираюся когось судити або звинувачувати, просто хочу сказати, що тільки сама людина може зрозуміти як їй потрібно жити. Хороший вчитель може тільки легко направити, щось підказати. Тому я вже давно нічого в нікого не питаю, а все вирішую сам. І щоб краще це зробити, пишу інколи такі тексти-роздуми, вони допомагають мені ліпше зрозуміти самого себе, краще побачити ситуацію, в якій я знаходжусь.